(зіпсований)
41погнилий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до погнити, погнисти. 2) у знач. прикм. Зруйнований або зіпсований гниттям; який згнив, розклався …
42порчений — а, е, розм. 1) Який зіпсувався, став непридатним для споживання або використання; зіпсований. Порчене пиво. 2) Який має якусь фізичну ваду …
43розпаскуджений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розпаскудити. 2) у знач. прикм. Який розпаскудився, набув поганих нахилів, звичок; розбещений, зіпсований …
44розхитаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхитати. 2) у знач. прикм. Який неміцно тримається, хитається; нестійкий, хиткий. 3) у знач. прикм., перен. Доведений до стану занепаду; розладнаний, ослаблений. || Слабий від хвороби, зіпсований (про сили,… …
45свіжий — а, е. 1) Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. || Щойно приготовлений. || Недавно або щойно зарізаний, зірваний (про квіти, рослини). || Недавно скошений (про сіно, солому). || Якого не піддано солінню, маринуванню,… …
46тухлий — а, е. Зіпсований, з неприємним різким запахом гниття, розкладу (про харчові продукти). || Затхлий, несвіжий (про воду і т. ін.). •• Ту/хла ве/на жарг. задній прохід …
47тухлятина — и, ж., розм. Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа. || Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту …
48терамара — (італ. зіпсований, земля і мергель) Укріплене поселення, що будувалося у Північній Італії в бронзову добу. Спочатку вони зводились на річках, неподалік від берега, на штучних майданчиках, що спирались на палі. Пізніше складались зі споруд,… …
49скорумпований — Скорумпований: зіпсований, зігнилий [32] …
50гнилий — (зіпсований гниттям), п(р)огнилий; прілий, зі[о]прілий, перепрілий; гнилуватий, гниленький, прілуватий (трохи, в одному місці тощо); перегнилий (повністю) Пор. трухлявий …