(злагоду)

  • 1мирний — I мирн ий а/, е/, діал. Який мирить. || у знач. ім. мирна/, но/ї, ж., діал. Домовленість про припинення ворожнечі. II м ирний а, е. 1) Прикм. до мир I 2). || Який відбувається в умовах миру, не порушується війною. || Який діє або використовується …

    Український тлумачний словник

  • 2мітраїзм — у, ч. Релігія у Стародавній Індії та Ірані, в основі якої шанування міфологічного персонажа Мітри, який гарантував стабільність і злагоду між людьми …

    Український тлумачний словник

  • 3примиряти — я/ю, я/єш і рідко прими/рювати, юю, юєш, недок., примири/ти, мирю/, ми/риш, док., перех. 1) Встановлювати мирні стосунки між ким небудь, відновлювати злагоду. || Сприяти встановленню мирних стосунків, злагоді. 2) Згладжувати суперечності між ким …

    Український тлумачний словник

  • 4ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …

    Український тлумачний словник