(зброї тощо)
1нищівний — 1) (який має велику руйнівну, знищувальну силу); разючий, у[в]бивчий (перев. про удар, вогонь зі зброї тощо); знищувальний (який завдає нищівного удару) Пор. згубний, руйнівний 2) (про критику, сатиру тощо який дуже вражає; перев. про погляд… …
2держак — (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), ручка, рукоять, руків я, держално, держальце; граблище, граблина, граблисько (граблів); долотище (долота); сокирище (топора); кісся (коси); древко (прапора, списа); пужално …
3мідний — а, е. 1) Прикм. до мідь 1). Мідний зливок. || Який містить мідь. || Вигот. з міді. || Стос. до видобування та обробки міді. •• Мі/дний вік епоха переходу від неоліту до бронзового віку; час появи міді та виробів із неї (знарядь праці, зброї тощо) …
4лявет — Лявет: лафет, пересувний (здебільшого колісний) станок, платформа для переміщення робочих механізмів, зброї тощо [52] …
5капсуль — іменник чоловічого роду у вогнепальній зброї тощо капсуль іменник чоловічого роду …
6щит — 1. Верхня частина царських воріт православного храму, яка поміщалась над стулками, звичайно включаючи зображення Тайної вечері. 2. Картуш або фільонка у вигляді військової зброї щита, яким у військовій сутичці основна частина людського тіла… …
7Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …
8сікти — січу/, січе/ш, недок. 1) перех. Рубати що небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати. || Відрубувати, відтинати; відсікати. || Завдавати ударів холодною зброєю. || Влучаючи в що небудь, пробивати, кришити і т. ін. (про дію куль,… …
9техніка — и, ж. 1) Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються в суспільному виробництві та призначені для створення матеріальних цінностей. || Галузь людської діяльності, пов язана з вивченням, застосуванням і вдосконаленням засобів і знарядь… …
10ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… …
