(затхлий)
1затхлий — (196) < польськ. zatchły затухлий, протухлий [MО,V] …
2затхлий — а, е. 1) Сповнений неприємного запаху гнилі, сирості; смердючий. || у знач. ім. за/тхле, лого, с. Неприємний запах, сморід. || Який зіпсувався внаслідок гниття; тухлий. 2) перен. Відсталий, рутинний …
3затхлий — (сповнений неприємного запаху), застояний, спертий, застоялий, смердючий, тухлий; гнилий (про воду, водойми) …
4затхлий — прикметник …
5гнилий — а/, е/. 1) Зруйнований або зіпсований гниттям; який гниє, розкладається. || Застояний, затхлий, несвіжий (про воду, водойми). 2) Сповнений вологи; дощовий, туманний (про клімат, погоду). 3) перен. Порочний у якомусь аспекті …
6притхлий — а, е, діал. Затхлий …
7тухлий — а, е. Зіпсований, з неприємним різким запахом гниття, розкладу (про харчові продукти). || Затхлий, несвіжий (про воду і т. ін.). •• Ту/хла ве/на жарг. задній прохід …
8консервативний — (який обстоює, захищає старе, віджиле; ворожий проґресові), традиційний, ортодоксальний; рутинний, рутинерський (який ґрунтується на шаблоні, відсталий); непроґресивний, реакційний, неліберальний, закос(те)нілий, затхлий, старомодний, віджилий… …
9стухлизна — ни, ж. Ол. Затхлий, гнилий запах …
10стухлий — ла, ле, Ол. Затхлий. стюс, стюса, ч. (сцюс, сцюса, ч.), Пр. Стіс; велика кількіст предметів, складених один на одному; стос складених деревин. Дырва класти до стюса …
