(засмучений)
1засмучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до засмутити. 2) у знач. прикм. Смутний, невеселий. || Який виражає смуток, жаль. 3) у знач. прикм. Похмурий, безрадісний …
2засмучений — дієприкметник …
3засмучений — на, не, Рс. Невеселий, смутний похмурний, безрадісний …
4фрасовливий — засмучений …
5зажурений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зажурити. 2) у знач. прикм. Засмучений, сумний. || Який виражає зажуру, сум. || Пройнятий, сповнений зажурою, сумом; тужливий. Зажурений голос …
6засмученість — ності, ж. Стан за знач. засмучений 2), 3) …
7засмучено — Присл. до засмучений 2), 3) …
8затуманілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до затуманіти. 2) у знач. прикм., перен., рідко.Засмучений, невеселий …
9незатьмарений — а, е. 1) Який не затьмарився, не став темним; ясний, чистий. 2) перен. Нічим не засмучений; безтурботний …
10пресвітлий — а, е, розм. 1) Який випромінює дуже яскраве світло. 2) перен. Нічим не засмучений; дуже щасливий, приємний, радісний. Пресвітлий настрій. || Осяяний внутрішнім світлом (про обличчя, чоло і т. ін.). 3) перен. Нічим не затьмарений; дуже спокійний,… …
- 1
- 2
