(замазаний)
1замазаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до замазати …
2замазаний — дієприкметник …
3брудний — а/, е/. 1) Покритий брудом (у 1 знач.), болотом; з брудом. 2) Нечистий, замазаний, забруднений. || Сірувато мутний (про колір). || За виконання якого людина брудниться. Брудна робота. 3) перен. Який викликає моральну огиду, осуд; огидний,… …
4жирний — а, е. 1) З великою кількістю жиру (див. жир I). || Замазаний, забруднений жиром; масний. Жирне волосся. || у знач. ім. жи/рне, ного, с. Їжа з великою кількістю жиру. 2) Товстий, гладкий, відгодований (про людей, тварин або частини їхніх тіл). ||… …
5скривавлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скривавити. 2) у знач. прикм. Залитий, покритий, замазаний, забризканий кров ю …
6увапнений — а, е. Замазаний вапном …
7чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… …
8чорномазий — а, е, розм. 1) Чорний від бруду, замазаний в землю, грязь і т. ін. 2) З темним кольором шкіри, дуже смуглий. || у знач. ім. чорнома/зий, зого, ч.; чорнома/за, зої, ж. Людина з таким обличчям …
9брудний — I 1) (про істоту / річ покритий гряззю, болотом), заболочений, закаляний 2) (про зовнішній вигляд кого / чого н. покритий брудом, немитий тощо), забруднений, замазаний, вимазаний, замащений; замурзаний, зашмарований; несвіжий, заношений (про одяг …
