(задурювати)
1задурювати — юю, юєш, недок., задури/ти, урю/, у/риш, док., перех., розм. 1) Дурити, морочити кого небудь, заплутуючи. Задурювати голову. 2) Те саме, що задурманювати …
2задурювати — дієслово недоконаного виду розм …
3баки — I ів, мн. Те саме, що бакенбарди. II ів: •• Забива/ти (заби/ти) ба/ки кому розм. нав язливими розмовами відвертати чиюсь увагу від чого небудь; заморочувати, задурювати голову комусь. III ба/кси, ів, мн., жарг. (одн. бак, а, ч.) …
4задурити — див. задурювати …
5задурювання — я, с. Дія за знач. задурювати …
6обморочувати — ую, уєш, недок., обморо/чити, чу, чиш, док., перех., розм. 1) Викликати запаморочення, затуманювати свідомість. 2) Збивати з пантелику, задурювати кого небудь, запевняючи в чомусь із метою обману …
7одурманювати — юю, юєш, недок., одурма/нити, ню, ниш, док., перех. 1) Спричинювати стан запаморочення, оп яніння; запаморочувати, оп яняти. 2) перен. Затьмарювати, отруювати свідомість (хибними поглядами, неправильними уявленнями, шкідливими ідеями і т. ін.);… …
8паморочити — (притупляти свідомість; позбавляти здатности тверезо мислити), запаморочувати, запаморочити, заморочувати, заморочити, затуманювати, затуманити, одурманювати, одурманити, задурманювати, задурманити, дурманити, задурювати, задурити, отуманювати,… …
