(завжди)
111іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …
112кверулянт — а, ч. Скаржник, сутяжник; людина, яка постійно скаржиться, постійно незадоволена, завжди підозріла …
113кисляк — ч. 1) род. у/. Загусле кисле молоко. 2) род. а/, перен., зневажл. Про в ялу, нудну людину, що завжди скиглить, жаліється …
114кінець — I нця/, ч. 1) Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; прот. початок. || Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо. •• В оби/два кінці/ туди й назад. Добіга/ти кінця/… …
115коли — I присл. 1) часу. В який час. || Уживається в питальних реченнях. || У риторичних запитаннях і вигуках, що припускають негативну відповідь. || З підсилювальними частками ж, то. •• Є коли/ достатньо часу. Нема/ коли/ немає вільного часу; ніколи.… …
116компас — а, ч. Прилад для визначення сторін світу, у якому намагнічена стрілка одним кінцем завжди показує на північ …
117магнітний — а, е. 1) Прикм. до магніт. Магнітний потік. Магнітна індукція. Магнітне поле. 2) Який має властивості магніту; намагнічений. •• Магні/тна прони/кність фізична величина, що характеризує вплив однорідного середовища на магнітне поле. Магні/тна… …
118навік — присл. Те саме, що навіки 1). || Завжди, вічно …
119надзвичайний — а, е. 1) Дуже сильний ступенем свого виявлення та не схожий на інші; винятковий. || Не такий, як звичайно, як завжди, чимось відмінний; особливий. •• Надзвича/йна ситуа/ція порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об єкті або… …
120назавжди — присл. На все життя; навіки, навічно. || розм. На всякий випадок; завжди. •• Раз [і] наза/вжди див. раз …
