(завжди)

  • 101звитяжний — а, е. 1) уроч. Стос. до звитяги. || Який домагається звитяги, завжди перемагає. || Який виражає звитягу, прагнення до неї. || Геройський, доблесний. 2) рідко. Пронизливий, різкий (про звуки) …

    Український тлумачний словник

  • 102звичайний — а, е. 1) Який нічим не вирізняється з поміж інших, не має яких небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; простий; ординарний. || Буденний, прозаїчний. || у знач. ім. звича/йне, ного, с. Те, що є буденним, прозаїчним. 2) Який не має в… …

    Український тлумачний словник

  • 103звичайно — 1) Присл. до звичайний. •• Як звича/йно а) як заведено; б) як завжди. 2) у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження думки. 3) у знач. ствердж. част. Так, авжеж. 4) у знач. присудк. сл., рідко. Як належить, як годиться …

    Український тлумачний словник

  • 104звичний — а, е. 1) Який став чиєюсь звичкою, увійшов у звичку. || До якого привчився, звик хто небудь. 2) Який не має в собі нічого нового, несподіваного для кого небудь. 3) Який завжди відбувається або часто зустрічається, повторюється; постійний,… …

    Український тлумачний словник

  • 105звісний — а, е, розм. 1) Про якого знають, мають певне поняття чи уявлення; знайомий. 2) Який користується славою, популярністю; знаменитий. || Добре відомий певними рисами вдачі, звичками і т. ін. Звісний гуляка. 3) Такий, як завжди, такий, до якого… …

    Український тлумачний словник

  • 106змінний — а, е. 1) Який змінюється, не завжди буває однаковий; мінливий, непостійний. •• Змі/нна величина/ мат. величина, яка може набувати в перебігу дослідження різних значень. Змі/нний капіта/л ек. частина капіталу, яку витрачають на купівлю робочої… …

    Український тлумачний словник

  • 107зроду — зро/ду ві/ку, зро/ду зві/ку, присл., розм. 1) Від природи, від народження. || За своєю природою. || Від самого початку життя, за весь час життя. || Все життя, дуже довгий час. || Завжди, з давніх давен. 2) із запереч. не, ні. Ніколи, ні разу за… …

    Український тлумачний словник

  • 108зубатий — а, е. 1) З великими, гострими, міцними зубами; з великою кількістю зубів. || Який має зуби. || Який має великі зубці (у 1 знач.). 2) перен., розм. Гострий на язик, готовий завжди дати відсіч …

    Український тлумачний словник

  • 109іванець-киванець — іванця/ киванця/, ч. Дитяча забавка, лялька, що внаслідок прикріпленого до її низу свинцю завжди встає, коли її покласти …

    Український тлумачний словник

  • 110ікт — у, ч. Ритмічний наголос у вірші, який не завжди збігається з граматичним …

    Український тлумачний словник