(ділити)
21уцілити — див. вцілити …
22цілити — I ц ілити лю, лиш, недок. 1) Те саме, що цілитися. 2) перен. Мати на увазі кого , що небудь, натякати на когось, щось. II ціл ити лю/, ли/ш, недок., перех. і без додатка, рідко. Виліковувати, вигоювати …
23цвілити — Цвілити: дошкулювати, докучати, бичувати [X] дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1] дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю цвілю: [Звн 307] [ВЛ] …
24наділити — I = наділяти (кого чим надати яких н. властивостей, якостей, уміння тощо), у[в]ділити, у[в]діляти (кому що), дати, давати (кому що); нагородити, нагороджувати (перев. чимось небажаним, неприємним); обдарувати, обдаровувати (чимось хорошим) Пор.… …
25вибілити — дієслово доконаного виду …
26виділити — дієслово доконаного виду …
27вимілити — дієслово доконаного виду …
28вистрілити — дієслово доконаного виду …
29вицілити — дієслово доконаного виду влучити в ціль діал …
30відстрілити — дієслово доконаного виду …
