(докази)
1доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… …
2документарен — (лат. documentarius) што има карактер на документ, што се засновува врз писмени докази поткрепен со докази …
3аргументувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., книжн. Наводити аргументи (у 1 знач.), докази; обґрунтовувати …
4викривальний — а, е. 1) Який викриває кого , що небудь, містячи в собі певні докази, факти і т. ін. 2) Пов язаний з викриванням …
5відбиватися — а/юся, а/єшся, недок., відби/тися, відіб ю/ся, відіб є/шся; мин. ч. відби/вся, би/лася, би/лося; наказ. сп. відби/йся; док. 1) Відламуватися, відпадати, відколюватися внаслідок ударів. 2) Захищаючись від когось, завдавати ударів. || перен.… …
6відмовлятися — я/юся, я/єшся, недок., відмо/витися, влюся, вишся; мн. відмо/вляться; док. 1) з інфін. Не погоджуватися що небудь робити. 2) у сполуч. з дієсл. слухати, служити і т. ін., перен. Переставати діяти (про частини людського організму). 3) від чого. Не …
7діалектика — и, ж. 1) Вчення про рух і розвиток, теорія і метод пізнання та перетворення світу. 2) Процес розвитку, руху чого небудь. 3) заст. Уміння вести суперечку, полеміку, застосовуючи логічні докази …
8замотивувати — у/ю, у/єш, док., перех. Навести мотиви, докази на користь чого небудь, обґрунтувати …
9заперечення — я, с. 1) Дія за знач. заперечити. 2) Заява про незгоду з ким , чим небудь, доказ проти чогось. || Спростування чого небудь. •• Запере/чення про/ти по/зову аргументовані докази, що спростовують пред явлений позов. 3) Невизнання існування, значення …
10матеріал — у, ч. 1) Те, з чого що небудь виготовляють, виробляють, будують тощо; сировина. || у спол. з означ. Те, що призначене для того, на що вказує зміст означення. Абразивні матеріали. Садивний матеріал. •• Будіве/льні матеріа/ли природні та штучні… …
