(дивитися)

  • 101погляд — у, ч. 1) Спрямованість, скерованість зору на кого , що небудь. || Вираз очей, манера дивитися. Відводити погляд. Зустрічатися поглядом. 2) Думка, судження про що небудь. || тільки мн. Система переконань, уявлень; світогляд, світосприймання. •• З… …

    Український тлумачний словник

  • 102подивитися — дивлю/ся, ди/вишся; мн. поди/вляться; док. 1) неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого , що небудь; глянути. || тільки без додатка. Розкрити, розплющити очі. || Зупинитися на кому , чому небудь, розкритися (про очі). || Підглянути,… …

    Український тлумачний словник

  • 103подивлятися — я/юся, я/єшся, недок., розм. Дивитися час від часу; поглядати …

    Український тлумачний словник

  • 104потуплюватися — ююся, юєшся і потупля/тися, я/юся, я/єшся, недок., поту/питися, плюся, пишся; мн. поту/пляться; док. 1) Опускати донизу голову, дивитися вниз. 2) Опускатися донизу (про голову), бути спрямованим униз (про очі, погляд і т. ін.) …

    Український тлумачний словник

  • 105похилятися — я/юся, я/єшся, недок., похили/тися, хилю/ся, хи/лишся, док. 1) Набувати похилого положення; починати хилитися; нахилятися. || Опускатися, згинаючись, перекошуючись під вагою, натиском чого небудь, від часу і т. ін. || Схилятися до когось, чогось …

    Український тлумачний словник

  • 106придивлятися — я/юся, я/єшся, недок., придиви/тися, дивлю/ся, ди/вишся; мн. приди/вляться; док. 1) до кого – чого, на кого – що, з підрядним реченням і без додатка, рідко в що.Пильно, уважно дивитися, вдивлятися, намагаючись краще розглядіти або впізнати кого …

    Український тлумачний словник

  • 107проглядати — а/ю, а/єш, недок., прогля/нути, ну, неш, док. 1) тільки док., неперех. і рідко перех. Проникнути зором крізь що небудь. || перен. Вникнути в суть чого небудь, осягнути розумом щось; зрозуміти, розгадати. || перен. Те саме, що подивитися 1). 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 108проймати — а/ю, а/єш, недок., пройня/ти, пройму/, про/ймеш, док., перех. і без додатка. 1) Робити в чомусь отвір, наскрізну рану (перев. гострим предметом, кулею і т. ін.). || перен. Проникати, проходити крізь що небудь (про проміння світла). || перен.… …

    Український тлумачний словник

  • 109проколювати — юю, юєш, недок., проколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Колючи (у 1 знач.), протинати що небудь. || Колючи, проникати куди небудь або давати вихід чомусь. || Робити отвір у чому небудь чимсь гострим, колючим. 2) Уражати кого небудь якимсь… …

    Український тлумачний словник

  • 110пропікати — а/ю, а/єш, недок., пропекти/, ечу/, ече/ш; мин. ч. пропі/к, пекла/, пекло/; наказ. сп. пропечи/; док., перех. 1) Гарно випікати, доводити до повної готовності. 2) Сильно, глибоко прогрівати. || Сильно прогріваючи, дошкуляти спекою. || безос. 3)… …

    Український тлумачний словник