(глянець)
1глянець — нцю, глянс, глянц, у, ч. 1) Блиск вилощеної, начищеної, відполірованої або покритої лаком поверхні. 2) перен. Про блискучий зовнішній вигляд і манери людини …
2глянець — іменник чоловічого роду …
3глянс — див. глянець …
4глянц — див. глянець …
5глянцевий — а, е. Який має глянець; блискучий …
6глянцювати — ю/ю, ю/єш, глянцува/ти, у/ю, у/єш, недок., перех. Наводити глянець, глянц …
7глянцюватий — глянцува/тий, а, е. Який має легкий глянець; блискучий …
8поглянсований — а, е. На якого наведено глянець …
9політура — и, ж. 1) Вид лаку, що являє собою розчин смолистих речовин у спирті і використовується для полірування виробів із дерева. 2) Глянець, лиск, наведений поліруванням, лакуванням …
10шліфувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами. || Начищати що небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою. 2) перен. Удосконалювати, поліпшувати що небудь. ||… …
