(глухий)
51напівглухий — а/, е/. Який майже глухий, який дуже погано чує …
52нутряний — а/, е/, розм., рідко. Який міститься в середині кого , чого небудь; внутрішній. || Глухий, низький (про голос, сміх, крик) …
53оглушення — я, с. 1) Дія за знач. оглушити. •• Оглу/шення при/голосних фонетичне явище, коли дзвінкий приголосний вимовляється як глухий. 2) мед.Непродуктивний розлад свідомості, при якому утруднене орієнтування у навколишній обстановці, часі. •• Ефі/рне… …
54одзвінчення — я, с.: •• Одзві/нчення при/голосних фонетичне явище, при якому глухий приголосний вимовляється як дзвінкий …
55поглухішати — аю, аєш, док. Стати глухішим (див. глухий) …
56полускувати — ую, уєш, недок. 1) перех., розм.Лускати (у 3 знач.) час від часу. 2) неперех. Злегка або час від часу видавати звуки, схожі на глухий, слабкий тріск; потріскувати …
57приглухлий — а, е. Злегка глухий, глухуватий (про голос) …
58придих — у, ч., лінгв. Характерний для деяких мов глухий фрикативний звук …
59притока — и, ж. 1) Річка, що впадає в більшу річку. 2) діал. Привід, нагода. || Причина. 3) зах. Глухий провулок. 4) зах. Стосунок …
60прихати — аю, аєш, недок., при/хнути, ну, неш, док., розм. 1) Видавати глухий уривчастий звук, голосно випускаючи повітря з ніздрів чи рота. 2) перен. Висловлювати невдоволення; сердитися …