(глухий)
31азіатський — а, е. 1) Прикм. до Азія. 2) перен., заст. Невпорядкований, дикий, глухий. 3) заст., зневажл. Грубий, жорстокий (про вчинки людини) …
32безголосий — а, е. 1) Який втратив голос. || Який має поганий або слабий голос. || Глухий, неголосний. 2) перен. Беззвучний, тихий; німий. 3) перен. Безсловесний …
33бух — виг. 1) Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння, пострілу. 2) розм. Уживається як присудок за знач. бухати 1), 2), бухнути 1), 3) та бухнутися …
34глухар — я/, ч. 1) Великий птах із родини тетеревових; глухий тетерев. 2) розм. Глуха людина. 3) Великий гвинт із шестигранною або квадратною голівкою …
35глухенький — а, е. Пестл. до глухий 1), 3), 4) …
36глухість — хості, ж. Абстр. ім. до глухий 1) …
37глухо — 1) Присл. до глухий 2). 2) у знач. присудк. сл. Нічого не чути. 3) присл., розм. Щільно, наглухо. 4) присл., розм. Безнадійно, марно …
38глухоманний — а, е. Який є глухоманню; глухий, дикий …
39глухота — и/, ж. Стан за знач. глухий 1), 4). •• Мозкова/ глухота/ загальний термін, що його використовують для позначення будь якої форми глухоти, спричиненої ушкодженнями мозку. Нерво/ва глухота/ глухота, що виникає внаслідок будь якого неврологічного… …
40глухуватий — а, е. 1) Трохи глухий (у 1 знач.). 2) Не зовсім дзвінкий; неголосний …