(глухий)
101приглухлий — прикметник злегка глухий, глухуватий про голос …
102бучати — чу, чиш, Ол. Гудіти, ревти, видавати довгий глухий звук …
103глушко — ка, ч. Пр. Глухий хлопчик …
104дзюра — ри, ж. Пр. [1.] Діра, щілина, отвір у чому небудь, розірване місце на одежі або на взутті, заглибина, нора. [2.] Глухий закуток, глушина. Наше село то правдива дзюра …
105перепечи — печу, печеш, Пр. Перепекти, пекти надто довго; перестати пети. Палец ня переп юк і тепер лем глухий біль чую. Перепеклам хліб на суху шкіпу …
106ухати — ухам, хаш, (ухкати), Пр. Ухати, гукати; видавати глухий низький крик (про сича, сову) …
107шурґот — ґоту, ч. Вр. Човгання; глухий шум, викликаний ересуванням важких предметів …
108ДУХОВЕНСТВО — Прежде всего к Д. принадлежат священнослужителии церковнослужители (клирики). В синодальную эпоху к Д. причислялись также т. н. причетники (см. ст. Причт) лица, исполняющие церковное служение псаломщиков и пономарей без посвящения в чтецы или… …
