(в суспільстві тощо)

  • 1ми — нас, займ. особ. 1 ос. мн. 1) Уживається для називання двох чи багатьох осіб разом із тим, хто говорить. || Уживається на позначення групи людей, зв язаних спільним походженням, заняттями, поглядами і т. ін., до якої входить і мовець. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 2соціальний — а, е. 1) Пов язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний, громадський. || Породжений умовами суспільного життя, певного середовища, ладу. || Існуючий у певному суспільстві. || Здійснюваний у суспільстві. || Зумовлений поділом… …

    Український тлумачний словник

  • 3стан — I у, ч. 1) Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. •• Висо/кий ста/ном високий на зріст. Рі/вний ста/ном стрункий, не сутулий. Тонки/й ста/ном не товстий, з тонкою талією. 2) заст. Те саме, що …

    Український тлумачний словник

  • 4люди — е/й, мн. (одн. люди/на, и, ж.). 1) Суспільні істоти, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці. || Ці істоти у протиставленні іншим… …

    Український тлумачний словник

  • 5товариство — а, с. 1) збірн. Група людей, що перебувають у тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. || Коло або група людей, взагалі пов язаних певною спільністю (походженням, становищем у суспільстві, інтересами тощо). ||… …

    Український тлумачний словник

  • 6особа — I 1) (окрема людина серед інших / як одиниця ліку людей), людина, одиниця, персона, індивід, душа 2) перев. з означенням (людина як член суспільства; конкретна людина як носій яких н. індивідуальних властивостей, рис, певних ознак), особистість,… …

    Словник синонімів української мови

  • 7розбрат — 1) (ворожнеча між якимись суспільними групами / окремими особами в державі, в організації тощо), чвара, чвари мн., звада, розрух; незгода, незлагода, нелад (відсутність взаєморозуміння); розлад, розбрід, розрада, розладдя (відсутність єдности,… …

    Словник синонімів української мови

  • 8прокладати — а/ю, а/єш, недок., прокла/сти, аду/, аде/ш, док., перех. 1) Класти, розташовувати що небудь у певному напрямку, протягуючи вздовж чогось. || Будувати, споруджувати що небудь уздовж чогось, просуваючись через щось, від одного пункту до іншого. 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 9орнамент — (лат. прикраса) Ритмічне чергування різноманітних зображень, які можуть бути великомасштабними і дрібномасштабними, стилізованими і натуралістичними, мати геометричне (наприклад, меандр), рослинне (акант, пальметка тощо) або інше походження,… …

    Архітектура і монументальне мистецтво

  • 10популярний — 1) (який здобув загальне визнання, схвалення, набув великого поширення серед населення тощо), визнаний, модний; поширений, широковідомий, широкославний (який часто трапляється, використовується тощо у певному суспільстві, середовищі) 2)… …

    Словник синонімів української мови