(в одне місце)

  • 101перекидатися — I а/ється, недок. Пас. до перекидати I. II а/юся, а/єшся, недок., переки/нутися, нуся, нешся, док. 1) через що і без додатка. Різким рухом усього тіла, кидком переміщатися з одного місця на інше, через що небудь. || з чого на що, на чому і без… …

    Український тлумачний словник

  • 102перескакувати — ую, уєш, недок., переско/чити, чу, чиш, док. 1) перех. і неперех. Роблячи стрибок, переміщуватися на інший бік чого небудь. || Швидко просуваючись, долати які небудь перешкоди. || Швидко рухаючись, переходити, переїжджати, перетинати що небудь… …

    Український тлумачний словник

  • 103переставляти — я/ю, я/єш, недок., переста/вити, влю, виш; мн. переста/влять; док., перех. 1) Ставити, переміщувати що небудь на інше місце. || тільки недок., по чому, в чому, без додатка, у сполуч. зі сл. ноги, лапи і т. ін. Роблячи кроки, рухатися, йти. Ледве… …

    Український тлумачний словник

  • 104поміж — I п оміж присл., діал. 1) Поряд. 2) Підряд. II п ом іж рідше поме/жи/, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з по/між виражають: Просторові відношення: 1) з оруд., рідше з род. і знах. в. Уживається на означення… …

    Український тлумачний словник

  • 105понаносити — о/шу, о/сиш, док., перех. 1) Принести одне за одним, частинами багато чого небудь. || Занести багато снігу, бруду і т. ін. за ногами до оселі (про багатьох). 2) Нанести в яке небудь місце багато снігу, піску, пилу, мулу і т. ін. (про вітер,… …

    Український тлумачний словник

  • 106розводити — джу, диш, недок., розвести/, веду/, веде/ш, док., перех. 1) Приводити кожного у певне місце. 2) Віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки. || розм. Примушувати припинити суперечку, помиритися. 3) Відводити, розсовувати що… …

    Український тлумачний словник

  • 107рубіж — бежу/, ч. 1) Лінія, межа, що відділяє кого , що небудь від когось, чогось. || Природна перешкода, яка служить такою лінією, межею. || перен. Те, що відділяє одне від одного (перев. у часі); грань. || перен. Межа або ступінь розвитку, діяльності… …

    Український тлумачний словник

  • 108сегмент — а, ч. 1) У математиці – частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною. || Фігура, предмет або частина площі такої форми. || тех. Назва деяких деталей такої форми. •• Сегме/нт ри/нку сукупність… …

    Український тлумачний словник

  • 109суцільний — а, е. 1) Який являє собою щось одне ціле або зроблений з чого небудь одного, цілого. 2) Який тягнеться не перериваючись, не перемежовуючись чимсь іншим; який повністю займає весь простір, все місце. || Який звучить не перериваючись, якого чути… …

    Український тлумачний словник

  • 110арка — (італ. < лат. дуга, вигин) Криволінійне перекриття прорізу в стіні або прогону між двома підпорами (колонами, пілонами тощо). Передає на основу не тільки навантаження, а й розпір. У старовину стала символом небесного світу, в епоху Античності… …

    Архітектура і монументальне мистецтво