(в музиці)
51колоризація — ї, ж. 1) Надання кольору предметам або речовинам. 2) Тонкий шар окисних сполук заліза на поверхні сталевих виробів для запобігання корозії виробів. 3) Техніка мелодійного варіювання, яка отримала поширення в музиці 14 16 ст …
52кю — невідм., ж. 1) Загальна назва киргизької інструментальної музики усної традиції. 2) В киргизькій музиці – розвинена інструментальна п єса, що імпровізується на основі традиційних зразків …
53ламенто — невідм., ж., муз. 1) Скорботна, сумна арія, типова для італійської опери 17 18 ст. 2) Назва п єс сумного, скорботного характеру, поширених у музиці бароко …
54ліга — I и, ж. 1) Об єднання окремих осіб, організацій, держав; асоціація (у 1 знач.). 2) У командних спортивних іграх – група команд одного класу, що змагаються між собою. Ліга чемпіонів. •• Лі/га На/цій міжнародне об єднання держав, що існувало в… …
55макам — а, ч. Одне з основних понять в арабській, турецькій та іранській музиці, що означає поширений у цьому регіоні принцип музикування та його окремі прояви …
56маком — а, ч. 1) Одне з понять в узбецькій і таджицькій професіональній музиці усної традиції; регіональний різновид макама. 2) Сюїтний цикл із завершених музичних творів узбецької і таджицької класичної традиції, об єднаних спільністю тонічної опори або …
57мелодизм — у, ч. Елементи мелодійності, милозвучності, пісенної основи в музиці …
58мелодика — и, ж. 1) спец. Сукупність властивостей і закономірностей, які характеризують мелодичні явища в музиці. 2) Вчення про мелодію. •• Мело/дика мо/ви зміна висоти голосу під час мовлення, що надає мові певного тонового забарвлення …
59мелопея — ї, ж. 1) У Стародавній Греції – складання музики, мелодії. 2) У давньогрецькій теорії музики – розділ гармоніки , що висвітлює участь елементів музики у музиці в цілому. 3) В епоху пізнього Відродження – вчення про мелодію як розділ теорії… …
60мелопласт — а, ч. Спрощений метод початкового навчання музиці, що включав цифрове позначення звуків мажорної гами …
