(власність)
1власність — ності, ж. 1) Майно, належне кому , чому небудь. 2) Належність чогось кому , чому небудь із правом розпоряджатися. Приватна власність. •• Пайова/ вла/сність частина доходів, майна, інших цінностей, на яку вправі претендувати один із учасників… …
2власність — (майно й под., належне кому н.; належність із правом розпорядження), володіння, помістя; придбання (те, що ким н. придбане) …
3власність — іменник жіночого роду …
4власність — [вла/с( )н іс т ] снос т і, ор. с(‘)н іс т у …
5посідлість — Табулярний, свідок, посідлість: іпотечний; табулярна посідлість велика земельна власність; табулярний свідок свідок, свідчення якого заносять до протоколу [44 1] …
6реальність — Реальність: власність, майно [50] нерухоме майно [II,IV] …
7співвласність — ності, ж. Спільна власність …
8самовпевненість — (наявність аж надто великої впевнености у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), апломб; самовдоволення, самовдоволеність, самозадоволення (неприховане вдоволення собою); самозакоханість (упевненість у власній винятковості) Пор.… …
9Непомильність папи — (а не непогрішимість папи) Суть цього постулату католицької догматики полягає в тому, що Христос доручив Церкві навчати і «уділив їй участь у своїй власній непомильності»1. Церковні пастирі, виконуючи учительське служіння, користується цим даром… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
10самозайнятість — тості, ж. Зайнятість працею, управлінням у власному господарстві, власній фірмі …
