(вирок)
1вирок — I вир ок рка/, ч. Зменш. до вир. II в ирок у, ч. 1) юр.Рішення суду про винність або невинність підсудного. || перен. Чиє небудь рішення про покарання когось. Смертний вирок. •• Випра/вдувальний (виправдни/й) ви/рок рішення суду, яке ухвалюється… …
2ВИРОК — С вирку да с болота. Пск. То же, что со всех виров (ВИР). ПОС 4, 25 …
3вирок — [ви/рок] ку, м. (на) ку, мн. кие, к іў (судова ухвала) …
4вирок — (ухвала суду про винність / невинність підсудного), присуд, рішення, ухвала, вердикт …
5вирок — іменник чоловічого роду судова ухвала вирок іменник чоловічого роду малий вир …
6вирок — рка, ч. Вр. Прича, полиця. Молодята спали на вирку. Штурний го на вирку …
7вердикт — вирок, ухвала, присуд, рішення …
8контумация — вирок, звинувачувальне судове рішення щодо майна …
9Иващенко, Валерий Владимирович — Валерий Владимирович Иващенко укр. Валерій Володимирович Іващенко …
10конфірмація — ї, ж. 1) заст. Затвердження найвищою державною владою судових вироків у деяких країнах. || Судовий вирок, затверджений найвищою державною владою. 2) Право Папи Римського утверджувати єпископів. 3) У католицизмі – назва обряду миропомазання. 4) У… …
