(вивірений)
1вивірений — дієприкметник …
2вивірений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивірити. || ви/вірено, безос. присудк. сл …
3надійний — 1) (про людину який викликає повне довір я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), певний, вірний; випробуваний, перевірений, вивірений (який виправдав себе на ділі) Пор. благонадійний 2) (про місце,… …
