(благородний)
1благородний — а, е. 1) Який відзначається високими моральними якостями; чесний, порядний. || Власт. такій людині. 2) Породжений високою метою, пройнятий високим поривом, ідеєю і т. ін. 3) Який відзначається дуже гарними рисами, якостями. 4) заст.… …
2благородний — прикметник …
3дорогоцінні камені — драгоценные камни precious stones Edelsteine коштовне каміння, самоцвіти різні за складом і будовою мінерали, переважно кристали, з особливими властивостями: гарно забарвлені, з яскравим блиском, високою прозорістю, сильним променезаломлюванням,… …
4святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… …
5аргентум — у, ч. Ag. Хімічний елемент, проста речовина якого є благородний метал срібло …
6аурум — у, ч. Au. Хімічний елемент. Найчастіше трапляється у самородному стані. Простою речовиною його є благородний метал золото …
7благородність — ності, ж. Властивість і якість за знач. благородний 1), 2) …
8благородно — Присл. до благородний 1), 2) …
9ксенон — у, ч. Xe. Хімічний елемент – благородний газ …
10лицар — я, ч. 1) іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово дворянського стану. || Воїн з важким озброєнням і спорядженням. 2) іст. Вільний козак запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво. 3) перен.… …
