Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
хижий — а, е. 1) Який їсть інших тварин (про звірів, тварин). || Характерний для такої тварини. || перен. Подібний до хижака лютістю, жорстокістю, такий, як у хижака (про людину та її риси); лютий, жорстокий. 2) перен. Який прагне наживи, жорстоко… … Український тлумачний словник
хижий — 1) (який живиться іншими тваринами; який виражає хижість; такий, як у хижака), кровожерний, кровожерливий 2) див. лютий I, 2) … Словник синонімів української мови
хижий — прикметник … Орфографічний словник української мови
боривітер — (хижий птах родини соколиних), постільга … Словник синонімів української мови
ворона — (хижий птах із чорним / сірим пір ям), ґава … Словник синонімів української мови
жужелиця — (хижий жучок, що живиться комахами, молюсками тощо), турун … Словник синонімів української мови
каня — (хижий птах родини яструбових), канюк(а), мишоїд … Словник синонімів української мови
постільга — (хижий птах родини соколиних), боривітер … Словник синонімів української мови
шуліка — (хижий птах), коршак, шуляк, рябець, шулік … Словник синонімів української мови
ХИЖА — жен. хилая погода, мокрая; осенняя слякоть, дрябня, дождь и снег, ниж. перм. Под хижу не вижу, уклончивый отказ. | пенз. хилина, болезнь. | Хижа и хижина, хижинка, церк. хижица, лачуга, избенка, убогий кров; хижа, сиб. шалаш в лесу; южн. чулан… … Толковый словарь Даля
