- труть
- "тратить, переводить", только русск.-цслав. трути, трову. Связано чередованием гласных с трави́ть (см.); см. Траутман, ВSW 327.
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
труть
Смотреть что такое "труть" в других словарях:
тертка — и, ж. 1) Кухонний предмет – металева пластинка з густо пробитими дрібними отворами, об гострі краї яких труть що небудь. 2) Укритий сіркою вузький бік сірникової коробки, об який труть сірником … Український тлумачний словник
трут — I I множество , только др. русск. трутъ, труть – то же, ст. слав. трѫть φάλαγξ, κουστωδία (Супр.). В *trǫtъ видят *tronkto и сравнивают с лит. trañksmas м. гул, давка , trankùs ухабистый , trenkiù, treñkti ударить с грохотом (* теснить ), др … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
пила — ПИЛ|А (13), Ы с. Пила: Аще лъжею оклевещють мѧ ˫ако і҃са. или претьрѹть мѧ ˫ако исаию. или лѣскѹ дрѣвѧнѹю пилѹ наложать на мѧ. СбТр XII/XIII, 47; фѹфаилъ повешенъ бы(с). и растренъ пiлою бы(с). ПрЛ 1282, 2б; да притрѣнъ бѹдеть пилою на полы. Там… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
тертний — а/, е/. Який труть, розтирають, подрібнюють розтиранням … Український тлумачний словник
