- проклада
- прокла́да "праздная и веселая жизнь, развлечение"; см. прохла́да.
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
проклада
Смотреть что такое "проклада" в других словарях:
прокладання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
прокладати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прокладатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прокладач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ПРОКЛАЖАТЬ — кого, баловать, нежить, тешить, холить, забавлять, занимать, ухаживать, угождать, угожать, потчивать гостеприимно, радушно. Ну, сказывай, чем вас там проклажали? ся, наслаждаться, бавиться; мешкать где, забавляясь, тешиться, нежиться, долго спать … Толковый словарь Даля
автопрокладач — а/, ч. Пристрій, що автоматично прокладає курс судна на навігаційній карті на підставі показань гірокомпаса і даних про пройдену відстань … Український тлумачний словник
дюкер — а, ч., спец. Напірний водовід або газовід, що прокладається під руслом річки, схилами та дном яру, під залізницею чи дорогою … Український тлумачний словник
кабельник — а, ч. Робітник, який працює на кабельному заводі або прокладає кабель … Український тлумачний словник
низь — і, ж. Спосіб вишивання, за якого візерунок прокладається чорною або червоною ниткою зі споду, а вишивка виконується рештою кольорів з лиця … Український тлумачний словник
першопроходець — дця, ч. 1) Той, хто першим прокладає шлях куди небудь, першим досліджує нові території. 2) Про того, хто першим вторгається в нову, незнану область людської діяльності; першовідкривач … Український тлумачний словник
