Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
переперізуваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
переперізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
переперізувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
переперізуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
переперізування — я, с. Дія за знач. переперізувати … Український тлумачний словник
переперізувати — ую, уєш, недок., перепереза/ти, ежу/, е/жеш, док., перех. 1) Оперізувати, підперізувати чим небудь. 2) Оперізувати ще раз, повторно або заново, по іншому … Український тлумачний словник
переперізуватися — уюся, уєшся, недок., перепереза/тися, ежу/ся, е/жешся, док. 1) Підперізуватися чим небудь, надягати на себе (про пояс). 2) Оперізуватися ще раз, повторно або заново, по іншому … Український тлумачний словник
переперъ — ПЕРЕПЕР|Ъ (17), А с. πέρπερον Византийская золотая монета: токмо прѣлюбодѣи. и блѹдникъ… и ѡтравьникъ. и кѹѧи переперы въ таинѣ. и ѹбиицѧ и мч҃тль вси бо сии всегда по своеи винѣ въсприимлють (παραχαροκτον) КР 1284, 251г; то же КВ к. XIV, 175в; и … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
перепереть — перепер еть, пр у, прёт; прош. вр. пёр, пёрла … Русский орфографический словарь
ПЕРЕПЕРЕТЬ — ПЕРЕПЕРЕТЬ, перепру, перепрёшь, прош. вр. перепёр, перепёрла; переперев, совер. (к перепирать), кого что (прост.). 1. Перетащить с трудом. Перепереть бревно через забор. 2. перен., что. Дурно, тяжело перевести с одного языка на другой (разг. шутл … Толковый словарь Ушакова
