- пащека
- па́щека "челюсть животного", чеш. paštěka "пасть, жерло", польск. paszczęka – то же. От па- и щека́ (Ильинский, РФВ 73, 297).
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
пащека
Смотреть что такое "пащека" в других словарях:
ПАЩЕКА — жен. челюсть и щека, б.ч. у зверя, животного. Коневья пащека та же дубинка. У волка пащеки сухие, да жилистые. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
пащека — (пащока) сківіца … Старабеларускі лексікон
пащека — и, ж., розм. Те саме, що паща … Український тлумачний словник
пащека — пащека: пасть [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
пащека — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
пащека — кы, ж. Пр. Рот тварини, риби; лице людини в грубому значенні, морда. Як ты дам в пащеку, то ся перевернеш … Словник лемківскої говірки
пащека — щока … Лемківський Словничок
пащока — пащека (пащока) сківіца … Старабеларускі лексікон
мегапащекуватий — а, е. У якого величезна пащека. Мегапащекувата акула … Український тлумачний словник
