кульга

кульга
кульга́ "хромой человек", укр. кульга́ти "хромать", блр. кульга́ць, чеш. kulhati, слвц. kulhаt᾽, др.-польск. kulgać. Ср. культя́, возм., звукоподражание. Ср. лтш. klugȃt "спотыкаться, хромать", klaũdzêt "стучать, хлопать", лат. сlоррus "хромой"; см. Бернекер 1, 642 и сл.

Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. . 1964—1973.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "кульга" в других словарях:

  • кульга — 1 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину * Але: дві, три, чотири кульги розм. кульга 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про тварину * Але: дві, три, чотири кульги діал …   Орфографічний словник української мови

  • КУЛЬГА — Андрей Кульга, в войске запорожском. 1649. Ю. З. А. III, 55 (доп.) …   Биографический словарь

  • кульга — и/, ч. і ж., розм. Людина або тварина з укороченою чи хворою ногою …   Український тлумачний словник

  • Большая Кульга — 422660, Татарстан Республики, Рыбно Слободского …   Населённые пункты и индексы России

  • гулька — кульга …   Краткий словарь анаграмм

  • кульгавий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • кульгавість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • кульгавіти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • кульгання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • кульгати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»