- клейтух
- "пробка, затычка" (Гоголь), укр. клейтух. Неясно.
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
клейтух — а, ч. Жмуток прядива, тканини, повсті тощо для забивання заряду в огнепальну зброю, що заряджається з вихідного отвору дула … Український тлумачний словник
клейтух — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
флейтух — а, ч., мисл., діал. Те саме, що клейтух … Український тлумачний словник