Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.
гидкий — а/, е/. 1) Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. 2) Мерзенний, паскудний, підлий. 3) розм. Те саме, що непристойний … Український тлумачний словник
гидкий — [гиедки/й] м. (на) ко/му/ к і/м, мн. к і/ … Орфоепічний словник української мови
гидкий — I 1) (про людину, її риси тощо який спричиняє огиду), бридкий, огидний, огидливий, остогидлий, поганий, гидотний, гидосний, обридливий, осоружний, відворотний 2) (про їжу, питво тощо який спричиняє гидливість), бридкий, огидний, огидливий,… … Словник синонімів української мови
гидкий — прикметник … Орфографічний словник української мови
Гадкий городишко — Гидкий городишко The Vile Village … Википедия
шкарыдний — гидкий, бридкий, паскудний, мерзотний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ГИДИТЬ — ГИДИТЬ, гидкий, гид южн., зап. гадить, гадкий, гад. Досталося гиду, брылу, ·песен. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
бридкий — а/, е/. Який викликає огиду; гидкий, огидний. || Дуже поганий, негарний; потворний … Український тлумачний словник
відворотний — а, е. 1) Який відштовхує від себе своєю поведінкою, зовнішнім виглядом і т. ін.; противний, гидкий, огидний. 2) заст. За повір ями – який діє проти привороту (чарів) … Український тлумачний словник
гиденький — а, е, зневажл. Зменш. до гидкий … Український тлумачний словник
