- отру
- отру
-
ОТРУ, отрусь, отрёшь, отрёшься. буд. вр. от отереть, отереться.
Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
.
отру
Смотреть что такое "отру" в других словарях:
отруїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
отру́бленный — отрубленный, ен, ена, ено, ены … Русское словесное ударение
отру́бщик — отрубщик … Русское словесное ударение
отруєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
отруєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
отруїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
отруєння — я, с. Дія і стан за знач. отруїти і отруїтися. •• Го/стре отру/єння отруєння, яке виникає внаслідок відносно сильного, але одноразового впливу отрути на організм. Медикаменто/зне отру/єння отруєння, яке спричиняється тією чи іншою лікарською… … Український тлумачний словник
отруєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до отруїти. || отру/єно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
отруєність — ності, ж. Стан за знач. отруєний … Український тлумачний словник
отруїти — див. отруювати … Український тлумачний словник
