розня
Смотреть что такое "розня" в других словарях:
рознявкатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
рознятий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
рознятися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ро́знить — ню, нишь; несов. устар. и прост. 1. перех. Отделять одного (одно) от другого; разъединять. Не давать им, не давать им строиться и становиться в ряды! кричал кошевой. Мешайте, мешайте и розните их! Гоголь, Тарас Бульба. || Нарушать целостность,… … Малый академический словарь
РАЗБИВАТЬ — РАЗБИВАТЬ, разбить что, расшибить, расколотить, разломать ударом, раздробить колотя, ударив чем или обо что; разломать на части что хрупкое. Стекло разбито, расколото или пробито или выбито. Уронил, да и разбил тарелку. Бурей, судно разбило,… … Толковый словарь Даля
рознімати — і рідко роздійма/ти, а/ю, а/єш, недок., розня/ти, німу/, ні/меш і рідко роздійня/ти, дійму/, ді/ймеш, док., перех. 1) Роз єднувати, відділяти одне від одного що небудь з єднане, зімкнуте, стулене і т. ін. || Розводити (руки) в боки. || Роз… … Український тлумачний словник
розніматися — а/ється, недок., розня/тися, ні/меться, док. 1) Роз єднуватися, відділятися одне від одного (про що небудь з єднане, зімкнуте, стулене і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до рознімати 1) … Український тлумачний словник
рознятий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розняти. || розня/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
