- погаснути
- См. погасти
Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова. Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984
погаснути
Смотреть что такое "погаснути" в других словарях:
погаснути — див. погасати I … Український тлумачний словник
погаснути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погасти — Погаснуть погаснути, погасти потухнуть (2): Два солнца помѣркоста, оба багряная стлъпа погасоста, и съ нима молодая мѣсяца. 25. Погасоша вечеру зари. 40. Олътарь пламяныа, ц[е]ркы медяна, и олътарь погаснеть, и цьркы стаеть. Надп. XI XII вв. (12) … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
згаситися — зга/ситься, док., рідко. Перестати горіти або світити, сяяти; погаснути. || Стати невидимим (про небесні світила) … Український тлумачний словник
перегаснути — не, док. Погаснути одне за одним (про все чи багато чого небудь) … Український тлумачний словник
погаситися — га/ситься, док., рідко. 1) Те саме, що погаснути 1). || безос. 2) Ослабнути, припинитися (про дію чого небудь) … Український тлумачний словник
погаслий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до погаснути. 2) у знач. прикм., перен. Який втратив силу, блиск, жвавість, виразність; байдужий, невиразний. || Який втратив здатність бачити (про очі) … Український тлумачний словник
гаснути — I (переставати горіти, світитися), (і)згасати, (і)згаснути, загасати, загаснути, погасати, погаснути, у[в]гасати, у[в]гаснути, догасати, догаснути, гаситися, загашуватися, загаситися, тухнути, потухати, потухнути, стухати, стухнути, затухати,… … Словник синонімів української мови
закінчуватися — закінчитися (про дію, подію, явище, відтинок часу дійти до кінця, до завершення), кінчитися, кінчатися, скінчитися, завершитися, завершуватися, довершитися, довершуватися; відійти, відходити, дійти, доходити, погаснути, погасати (про певний… … Словник синонімів української мови
затихати — I = затихнути (про звуки, шум тощо переставати чутися, лунати), стихати, стихнути, у[в]тихати, у[в]тихнути, тихнути, тихішати, тихшати, стишуватися, стишитися, у[в]щухати, у[в]щухнути; заглухати, заглухнути, глухнути, гаснути, згасати, згаснути,… … Словник синонімів української мови
