молотити


молотити
Молотить — молотити — цепами выколачивать зерна из колосьев (1)

А в Торжокъ приихавъ, кони корми добрымъ синомъ. К житници свои замокъ приложи. А на гумни с тои, коли молотять. Берест. грам.-V, 52 (сер. XIV в.). А пѣшеходцемъ изъ селъ ... солодъ молоть, пива варить, на сѣмя рожь молотить. Гр. ук. о кр., 10 (1391 г.).

∆ Увиделъ дурень четырехъ братовъ — ечмень молотятъ. Кирша Д., 167. Пришел (царь Соломон) в село полномочное, зашел в гумно, а на гумне крестьяне молотят хлеб. Рыбн. Песни, (изд. 1-е), II, 304. На що-ж мени чужи люде, з мене своих буде! / Ой два сына оре, чотыре молоте. Метлин. Народ. южнорус. песни, 243. Ой хороша молодичка моргала на мене: / Покинь, покинь молотити, та ходи до мене! Головацк. Галицк. нар. песни, 1, 218.
|| Перен.:

На Немизѣ снопы стелютъ головами, молотятъ чепи харалужными, на тоцѣ животъ кладутъ, вѣютъ душу отъ тѣла. 36.

Ср. Млатитиперен.

Тем чтем тя, яко дѣлателя винограду Христову, яко терние востерзал еси идолослужение от земля Пермьскиа, яко плугомъ проповедию взоралъ еси, яко сѣменем учениемъ словесъ книжных насеялъ еси въ браздах сердечныхъ, отнюду же възрастають класы добродѣтели, их же яко серпом вѣры сынове пермьстии жнут радостныя рукояти, вяжуще снопы душеполезныя, и яко сушилом воздержаниа сушаще, и яко цѣпи терпениа млатяще, и яко в житницах душевных соблюдающе пшеницу, ти тако ядять пищу неоскудную. Ж. Стеф. Перм., 90 (кон. XV — нач. XVI в. ← нач. XV в.).

◊ Молотятъ — 3-е л. мн. ч. наст. вр.

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984

Смотреть что такое "молотити" в других словарях:

  • молотити — I (вибивати зерно з колосся, волоття, стручків тощо), промолочувати, промолотити; розмолочувати, розмолотити (розбиваючи, подрібнюючи); змолочувати, змолотити, обмолочувати, обмолотити (певну кількість збіжжя); у[в]молочувати, у[в]молотити… …   Словник синонімів української мови

  • молотити — МОЛО|ТИТИ (1*), ЧОУ, ТИТЬ гл. Молотить: а на гумни стои коли молотѧть. ГрБ № 358, 10–60 XIV. Ср. млатити …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • молотити — очу/, о/тиш, недок., перех. і неперех. 1) Вибивати зерно з колосся, волоття, стручків і т. ін. 2) перен., розм. Бити когось чим небудь. || чим по чому. Ударяти. 3) перен., фам. Їсти з великим апетитом, із жадобою …   Український тлумачний словник

  • молотити — [молоти/тие] лоучу/, о/тиеш; нак. ти/, лоут і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • молотити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • домолочувати — ую, уєш, недок., домолоти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. і без додатка. Закінчувати молотити; молотити до певного часу …   Український тлумачний словник

  • перемолочувати — ую, уєш, недок., перемолоти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Молотити все чи багато хліба, зерна). || перен. Знищувати, губити. || безос. 2) Молотити ще раз, повторно або заново, по іншому. || перен. Знову, багато разів повертатися до того самого …   Український тлумачний словник

  • помолотити — очу/, о/тиш, док., перех. і без додатка. 1) Док. до молотити. 2) Молотити якийсь час. 3) перен., розм. Побити у багатьох місцях …   Український тлумачний словник

  • бити — 1) (по чому, об / у що й без додатка стукаючи, робити удари по чому н., об що н.), гамселити, гатити, гепати, гилити, калатати, дубасити, разити, молотити, у[в]даряти, бацати, стукати, тарахкати, бехати, лупати 2) (кого завдавати ударів кому н.) …   Словник синонімів української мови

  • ПАРАСКЕВА ПЯТНИЦА — великомученица (III в.). Родители мученицы особенно чтили день недели, посвященный воспоминанию страстей Господних, пятницу: чтили постом, молитвой и милостыней. За это Бог послал им в этот самый день недели дочь, которую они и назвали Пятницей,… …   Русская история


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.