мѣряти

мѣряти
Мерить — мѣрити, мѣряти — измерять, определять протяженность, длительность (1):

Игорь спитъ, Игорь бдитъ, Игорь мыслію поля мѣритъ отъ великаго Дону до малаго Донца. 40.

Въ лѣто 7576 инди[кта] 6 Глѣбъ князь мѣрилъ м[оре]. Запись 1068 г. Срезн. Матер., II, 244. Сии Григории, богословью тезъ, спроста я обличая, вѣщаваеть: Рци ми: ... еже жертву дѣяти не от халдѣян рекше Кюприяняне? а еже мѣрити землю не от егуптянъ? Хрон. Амарт., 361 (XIII—XIV вв. ← XI в.). Яко же двою десету ти 4 час мѣра естъ длъгости дьневные: тѣмь же дьнемь и лѣто се мѣритъ. Шест. Ио. екз., 27 (1263 г.). Степени камени исѣчени на брегу бѣаху Нилу и пядьми именуеми ... вѣщаша нѣции, не степенемъ быти, но столпомъ; по ним же локотьми мѣряху. Гр. Бог., 17 (XIV в.). И шед на мѣсто то, иже показа ему мати божия, мѣряше мѣсто, увидѣша ту живущии населници съ клирикы. Сб. Тр. № 9, 177 (кон. XIV в.). Землю мѣрилъ цѣловалникъ Степанъ Васильевъ съ товарыщи. Арх. Строева I, 590 (1582 г.).

∆ Мѣрить вѣтръ не станет вѣдръ. Послов. Майк., 88 (кон. XVII—XVIII в). Сидит Ясє за столиком, / Піе винце з пахоликом, / Мѣрят собѣ коршовиком. Головацк. Галицк. нар. песни, 1, 86.
|| Перен.

Въ ню же мѣру мѣрите, възмѣриться вамъ. Остр. ев., 59 об. (1056—1057 гг.). Сице убо умная ему и сего дѣля бысть тварь, тако же убо о семъ мнѣ премудрити маломъ словомъ великая мѣрящю. Гр. Бог., 55 об. (XIV в.).

◊ Мѣритъ — 3-е л. ед. ч. наст. вр.

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "мѣряти" в других словарях:

  • Ряти — Спортивные награды Лёгкая атлетика (мужчины) Олимпийские игры Серебро Барселона 1992 метание копья Бронза Сеул 1988 метание копья …   Википедия

  • Ряти, Сеппо — Спортивные награды Лёгкая атлетика (мужчины) Олимпийские игры Серебро Барселона 1992 метание копья Бронза Сеул 1988 метание копья …   Википедия

  • Ряти Сеппо — Спортивные награды Лёгкая атлетика (мужчины) Олимпийские игры Серебро Барселона 1992 метание копья Бронза Сеул 1988 метание копья …   Википедия

  • міряти — (визначати, установлювати величину, розмір когось / чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), вимірювати, виміряти, виміряти, вимірити, заміряти, замірювати, заміряти, зміряти, змірювати, зміряти; обмірювати, обміряти, обміряти, промірювати,… …   Словник синонімів української мови

  • недоміряти — I недом іряти див. недоміряти. II недомір яти я/ю, я/єш і недомі/рювати, юю, юєш, недок., недомі/ряти, яю, яєш і недомі/рити, рю, риш, док., перех. і без додатка. Відміряти чого небудь менше, ніж необхідно, належить. || Продаючи, відміряти чого… …   Український тлумачний словник

  • звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… …   Український тлумачний словник

  • зміряти — I зм іряти див. зміряти. II змір яти я/ю, я/єш і рідше змі/рювати, юю, юєш, недок., змі/ряти, яю, яєш і змі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Визначати прийнятими одиницями виміру величину, силу, зріст і т. ін. кого , чого небудь. || Прикидати в… …   Український тлумачний словник

  • міряти — яю, яєш, недок., перех. і без додатка. 1) Визначати величину кого , чого небудь якоюсь мірою. 2) перен. Встановлювати, визначати величину, розміри чого небудь певним мірилом. Міряти по собі. Міряти поглядом. 3) перен. Ходити, рухатися в якому… …   Український тлумачний словник

  • повіряти — я/ю, я/єш і рідко пові/рювати, юю, юєш, недок., пові/рити, рю, риш, док., перех. 1) Розповідати, звіряти кому , чому небудь щось потаємне, інтимне. 2) Виявляючи довір я, доручати, передавати кому небудь когось, щось; довіряти. 3) рідко. Довіряючи …   Український тлумачний словник

  • розміряти — I розм іряти див. розміряти. II розмір яти я/ю, я/єш і рідко розмі/рювати, юю, юєш, недок., розмі/ряти, я/ю, я/єш і рідко розмі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Міряючи, визначати величину, розміри чого небудь, відстань між чимсь. || Міряючи,… …   Український тлумачний словник

  • звіряти — I = звірити (що не криючись, правдиво розповідати кому н. щось потаємне), повіряти, повірити, довіряти, довірити, довірятися, довіритися, звірятися, звіритися (в чому), ділитися (чим), повідати, повідувати, повідати II див. перевіряти …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»