КМЕТЬ — муж., ·стар. парень, крестьянин; | земский воин, ратник. Слово южн., в Новгороде, Пскове его не звали, у южн. сдавян и поныне; не лат. ли comes, comites? Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
кметь — сущ., кол во синонимов: 5 • воин (78) • дружинник (12) • крестьянин (73) • … Словарь синонимов
кметь — Кметь, кмет: селянин [46 1;46 2] старовинна назва селянина, хлібороба [44 1] холоп, слуга, упосліджений [10] Кметі: селяни, прислуга [13] … Толковый украинский словарь
кметь — іменник чоловічого роду, істота селянин іст … Орфографічний словник української мови
кметь — кметь, кмет дружинник, воїн; селянин кріпак … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
кметь — витязь, знатный человек, вольный сельский житель, воин, дружинник , стар., др. русск. къметь витязь (СПИ, Ипатьевск. летоп. и др.), укр. кмiть вольный, зажиточный крестьянин , болг. кмет (сельский) староста , сербохорв. кме̏т: сербск. всеми… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
кметь — див. кмет … Український тлумачний словник
кмет — Кметь, кмет: старовинна назва селянина, хлібороба [44 1] … Толковый украинский словарь
кмет — кметь, кмет дружинник, воїн; селянин кріпак … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Кметы — (также комиты, кмети, кмиты) термин, широко распространённый в Средние века у славянских народов и имевший различные значения. Первоначально кметами назывались, по видимому, свободные члены общины, племени. В древнерусских литературных… … Википедия