зарѣзати


зарѣзати
Зарезать — зарѣзати — убить режущим оружием (1):

Тогда пущашеть (Боян) і̃ соколовь на стадо лебедѣи: которыи дотечаше, та преди пѣснѣ пояше старому Ярославу, храброму Мстиславу, иже зарѣза Редедю предъ пълкы Касожьскыми. 3—4.

Тъгда оканьныи Горясѣръ повелѣ зарѣзати и въборзѣ. Поваръ же Глѣбовъ именьмь Търчинъ изьмъ ножь и имъ блаженааго и закла, яко агня непорочько и безлобиво. Ж. Бор. Глеб. (Сказ. Усп.), 22 (XII в. ← XI в.). 983: И рѣша старци и боляре: Мечемъ жребий на отрока и дѣвицю; на него же падеть, того зарѣжемъ богомъ. Пов. врем. лет, 58 (1377 г. ← нач. XII в.). 1022: Мьстиславу сущю Тмуторокани поиде на косогы. Слышавъ же се, князь касожьскый Редедя изиде противу тому. ...И вынзе ножь, и зарѣза Редедю. Там же, 99. Видѣхъ два ангела сънесоша отроча младо и зарѣзаша, источиша кровь его въ чашю, и тѣло его положиста на блюдѣ. Прол. БАН XIII в., 10. Въземъ Александръ ножь, вложи въ руку отьца своего Филиппа, и вда ему Паусанию; и емъ же его Филиппъ, зарѣза его. Александр., 27 (XV в. ← XII в.). 1237: Онъ же, яко свѣрпыи звѣрь, не пощади уности его, велѣ предъ собою зарѣзати. Ипат. лет., 780 (XV в.).

∆ Да дошли ему ведь вести нехорошия, / Что его-то любимая дочь сама себя зарезала. Велик. нар. песни, I, 30. Жана мужа ня зьлюбила, / Повяла у сад да и згубила: / Вострым ножыком зарэзала. Шейн. Белор. сб. I, 1, 439.
Зарѣза — 3-е л. ед. ч. аориста.

Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984

Смотреть что такое "зарѣзати" в других словарях:

  • зарізати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зарізати — ріжу, ріжеш, Пр. Зарізати; вбити ножем або чимсь гострим Зарізати козу; забити вола; заколоти свиню; затяти куру; застрілити зайця; зімати й задусити тхоря, втопити кота …   Словник лемківскої говірки

  • зарізати — [зар’і/затие] р і/жу, р і/жеиш; нак. р і/ж, р і/жтеи …   Орфоепічний словник української мови

  • зарізати — і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Убити ножем або взагалі чим небудь гострим. || Убити на м ясо (свійську птицю, свійських тварин). || Наїхавши, вбити (про поїзд, трамвай). || розм. Загризти (про хижих тварин). •• Хоч зарі/ж а) (у сполуч. з дієсл.… …   Український тлумачний словник

  • зарізаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зарізати 1). || зарі/зано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • зарізатися — і/жуся, і/жешся, док. Зарізати себе …   Український тлумачний словник

  • порізати — і/жу, і/жеш, док., перех. 1) || чого. Нарізати в певній кількості. || Б ючи чимось гострим, порвати, пошматувати що небудь. || Розпиляти (дрова, дошки і т. ін.). 2) Зробити надрізи на поверхні чого небудь; ріжучи, пошкодити в багатьох місцях. ||… …   Український тлумачний словник

  • убити — I = вбити, убивати, вбивати (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), забити, забивати, зарубати, зарубувати, заколоти, зарізати, застрелити, застрелювати, у[в]разити, у[в]ражати, звалити, звалювати, у[в]гробити …   Словник синонімів української мови

  • порізатися — і/жуся, і/жешся, док., розм. 1) Поранити себе ножем або взагалі чим небудь гострим, ріжучим; урізатися. 2) Зарізатися (про багатьох). || Зарізати, порізати один одного. 3) перен., розм. Не скласти іспиту (про всіх чи багатьох). 4) перен., фам.… …   Український тлумачний словник

  • понарізувати — ую, уєш і понаріза/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Нарізати багато чого небудь. 2) Зарізати багато птахів, тварин на м ясо. 3) Віддати в користування, відмірявши багатьом (земельні ділянки) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.