Чернобаевский район Черкасской области

Чернобаевский район Черкасской области
Чернобаевский район
Чорнобаївський район
Герб
Флаг
Страна Украина
Статус район
Входит в Черкасскую область
Административный центр Чернобай
Официальный язык украинский
Население (2005) 50 тыс.
Площадь 1554 км²
Чернобаевский район на карте
Часовой пояс GMT +2

Чернобаевский район (укр. Чорнобаївський район) — административная единица на востоке Черкасской области Украины. Административный центр — посёлок городского типа Чернобай.

Содержание

География

Площадь 1554 км2.

История

Чорнобаївський район розташований на сході Черкаської області. На півночі та заході межує з Драбівським та Золотоніським районами, на сході — з Полтавською областю, а на півдні і південному сході омивається водами Кременчуцького водосховища.

Площа району 1600 кв. м.

Населення району — 47.2 тис. чол., з них в селах проживає 38.2 тис. чол., в райцентрі 9.0 тис. чол.

Територія нашого району заселялась з давніх давен, про це свідчить велика кількість археологічних пам'яток. Одна з найдавніших пам'яток це стоянка первісної людини, яка відноситься до стародавньо-кам'яного віку - - палеоліту, що датується 150-—35 тисяч років тому.

Важливі дані для розуміння характеру матеріальної культури періоду неоліту дає поселення, що розкопане в 1957—1959 роках Телегіним Д. Я., поблизу с. Бузьки. Навколо с. Іркліїв виявлено близько 40 стоянок неоліту, поселень і курганних поховань епохи бронзи, поселень скіфського часу і ранніх слов'ян. Наприкінці першого тисячоліття до н. е. та у перших сторіччях нашої ери відбувався процес формування слов'янських племен. На території нашого краю жили представники одного з слов'янських племінних об'єднань — поляни. Про це свідчить селище ранніх слов'ян VI—VIII ст. н. е. в селі Велика Бурімка.

Високо над Кременчуцьким морем піднялася Жовнинська гора — як дозорний, що уважно дивиться в степ. Так було і сто, і двісті, а може й тисячі років назад. Хіба що тоді більше було у ріки Сули рукавів і островків. Стіною скель нависає правий берег річки, повз них тихо несе свої води Сула в море. Саме тут, в гирлі Сули, колись стояли міста-фортеці Київської Русі -Вошь, Поляновщина, Желни, Кизівер, Лящівка, Римів, а всього їх від Воїня до Лубен було 18. Всі вони побудовані у 80-ті роки десятого століття, та в наступному XI столітті. «Й рече Владимир: се не добро, еже мало городов около Києва. Й нача ставити города по Десне, й по Востри й по Трубежеви, й по Суле», — так повіствує про це літопис.

Територія Чорнобаївщшш з її містами-фортецями входили до Переяславського князівства. Великого лиха Переяславським землям завдала монголо-татарська навала. В 1239—1240 рр. вся територія Чорнобаївщини була спустошена. Багато людей знищено або захоплено в полон. Ремесла занепали.

З середини XIV ст. Чорнобаївщина — під владою Великого Князівства Литовського, потім — під польськими магнатами. У XVI на початку XVII століть через збільшення феодального гніту посилився рух населення з правого на лівий берег Дніпра. Хвиля переселенців захлиснула, зокрема, і привільні придніпровські степи та низовини лівобережної Черкащини. Саме в цей час і виникає більшість населених пунктів Чорнобаївщини, а деякі відроджуються після занепаду.

На початок XVII ст. припадає перша письмова згадка про поселення під назвою Ірклій як містечко Черкаського староства в «Люстрації старосте Київського воєводства» (1616 р.).

В 1601 році засновується Ірклій, який в 1616 році має статут Слободи. Тоді в ньому нараховувалось 300 козацьких і 20 послушних дворів.

Навесні 1638 року почалось повстання нереєстрових козаків на чолі з Яковом Острянином і Карпом Скиданом. В Жовни-ному були зосереджені основні сили повстанців. Влітку 1638 року відбулися вирішальні бої повсталих козаків з польсько-шляхетським військом під командуванням Потоць-кого. Протягом семи тижнів повстанці чинили героїчний опір. Але сили були не рівні. Польські війська оточили табір. Придушивши повстання, Я. Вишневецький жорстоко розправився з його учасниками. Але ніщо не змогло спинити народні маси в їх прагненні скинути ярмо феодально-кріпосницького і національного гніту.

1648 року почалася народно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Козаки Чорнобаївщини брали активну участь в визвольній війні українського народу.

Так, в 1649 році Іркліївський полк нараховував три сотні в кількості 631 чоловік. Одна з них -— 314 чоловік була найбільшою на Україні після гетьманського осавульського куреня та Стародубської сотні Канівського полку. Пізніше, в склад Іркліївського полку входили Васютинська, Вереміївська, Бурімська, Канівецька сотні. Козацьким полком керували полковники: Філон Джалалій, Михайло Телюченко, Матвій Панкевич. Серед сотників прославлений Нестор Морозенко, який водив Іркліївську сотню в Брацлавщину на Подоли', а в 1649 році брав участь в облозі міста Збараж, де й загинув. Морозенко з своїми козаками відзначився надзвичайною відвагою й сміливістю. Його, як свого героя, народ любив і шанував, а Вороненський кобзар — Т. Пархоменко про нього склав пісню, яка вже понад триста років співається народом: Ой, Морозе-Морозенку, Ти славний козаче. За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче...


У серпні 1650 року в Ірклієві відбулася нарада, на якій було уточнено ставлення України до сусідніх держав. Учасниками наради були: гетьман України Богдан Хмельницький, київський митрополит Силівестр, королівські посли брати Адам і Микола Кисилі та московський посланець Струков. Скупі документи кидають лише поодинокі пасма світла на козаків Чорнобаївщини, що проливали кров у вирі національно-визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. за незалежність і волю. В 1648 році вони бились під Жовтими водами, під Корсунем і Замостям, 1649 році — під Зборовом і Збаражем, 1650 році — брали участь у Молдавському поході, 1651 році — пережили нещасливе Берестечко.

Селище Чорнобай виникло в середині XVII століття. В перших документах Чорнобай згадується 1656 року. Під час перепису маєтностей Переяславського полку в 1729—1731 роках згадується: «На полі Канівському», як слобода, заселена переважно мешканцями містечка Великих Канівець, переселенцями з Кропивші, Чехівки, Мельників з Ніжинського полку. Крім того, не мало людей тут було осаджено ченцями Києво-Печерського монастиря. Відомості по належність Києво-Печерській Лаврі Чорнобаївської Слобідки відносяться до 1720 року. Тоді Чорнобай належав до Чехівської волості, що йшна на гетьманську булаву, тобто, відбувала повинності на двір Гетьмана.

Назва «Чорнобай» означає, очевидно, прізвище одного з перших оселеннів. Імовірно це прізвище татарського походження (бай) тюрк (багатій, пан).

Протягом часу існування село мало кілька назв: перша -Слобідка, друга — Чернобаї, Чорнобаєве, Чорнобаївське, Чорнобай, третя — Дараганщина по імені сотника Кропивнянської сотні Дарагана, але ця назва за населенням не прижилася. За селищем закріпилась назва Чорнобай, а Дараганщиною називається околиця села.

Посилення процесу закріпачення селян на Україні в другій половині XVIII століття привело до значного поширення антифеодального руху. Не залишились осторонь і жителі нашого краю.

В 1767—1774 роках жителі с. Кліщинці піднялись на боротьбу проти поміщиків Лисенка і Туманського, які хотіли перетворити їх в кріпаків. Повстання було жорстоко придушене. У першій половині XIX ст. в краї з'явилось кілька підприємств легкої промисловості, різноманітні винокурні, пивоварні, розвивається чумацький промисел, почала інтенсивніше розвиватись торгівля. Серед видатних людей Чорнобаївщини Михайло Петрович Старииький (1840—1904 рр.) -один із фундаторів українського театру. Він народився в селі Кліщинці. Автор оригінальних драм «Не судилося», «У темряві», «Ой не ходи, Грицю...», «Талан». Його перу належить роман-хроніка «Богдан Хмельницький».

Іван Максимович Піддубний (1871—1949), народився в с. Красенівка. Заслужений майстер спорту СРСР, шестиразовий чемпіон світу. 25 років вважався непереможним борцем у світі.

В селиці Чорнобай народився Романицький Борис Васильович (1891—1980 рр.) -- видатний актор і режисер. Його талант розкрився в ролях Сави Чалого («Сава Чалий» Карпенка Карого), Миколи («Украдене щастя» І. Франка), Отелло («Отелло» Шекспіра), в п'єсах «Любов Ярова» Треньова та інших. Один із засновників українського театру імені Заньковецької у м. Львові, відзначений багатьма нагородами і почесними званнями.

В с. Малі Канів ці народився Михайло Опанасович Драй-Хмара (1889—1938)—відомий український поет, літературознавець, професор. Автор збірок поезій «Проростень», монографії «Леся Українка». Був репресований. Помер 18 січня 1938 року в засланні.

Жорстокі бої точилися в нашому краї в роки Великої Вітчизняної війни. На теренах Чорнобаївщини діяли партизанські загони під проводом М. Т. Славського, Д. С. Комашко, а з літа 1943 року партизанський загін ім. Щорса, командиром якого був М. Р. Соболєв-Кузьмін.

На фронтах Великої Вітчизняної війни боролися проти гітлеровських загарбників понад 16 тисяч уродженців Чорнобаївщини, з них 140 жінок. За мужність і відвагу 4132 жителі нагороджені орденами і медалями СРСР.

Вісім Героїв Радянського Союзу, два повних кавалери орденів Слави дала Чорнобаївщина: Б. Я. Скитиба (1913—1971) уродженець с. Хрестителево звання Героя присвоєно за форсування р. Дніпро в 1943 р. С. О. Литовченко (1917—1969) уродженець с. Лящівка, за форсування р. Тисса в Угорщині І. Я. Орел (1914—1944) уродженець с. Кліщинці, звання Героя присвоєно за героїзм, проявлений при визволенні Білорусії (посмертно) А. Мигаль (1910—1963) с. Васютинці, звання Героя присвоєно за взяття висоти «Кругла» в Краснодарському краї в 1943 р. Г. І. Давиденко (1921—1945) з с. Старий Коврай, за оборону Ленінграду С. Я. Устименко (1917—1945) з с. Крутьки, за героїзм при визволенні м. Заліщики Тернопільської області В. П. Шабанов (1905—1963) з с. Велика Бурімка, за форсування р. Дніпро і закріплення плацдарму північніше м. Києва в 1943 році І. М. Шмиг (1924—1984) смт Чорнобай, за штурм Берліна


А кавалерами Орденів Слави стали:

   Я. П. Збаразький — уродженець с. Придніпровське. 
   О. Н. Баранник — уродженець с. Нове життя. 

Багато цікавого про історію та сьогодення нашого краю можна дізнатися у Чорнобаївському краєзнавчому музеї.

Демография

Население района составляет 50 тыс. человек (данные 2005 г.), в том числе в городских условиях проживают около 8 тыс. Всего насчитывается 53 населенных пункта.

Административное устройство

Населённые пункты

Политика

Экономика

Транспорт

Культура

Достопримечательности

Библиография

Ссылки

Черкасская область




Wikimedia Foundation. 2010.

Смотреть что такое "Чернобаевский район Черкасской области" в других словарях:

  • Маньковский район Черкасской области — Маньковский район Маньківський район Герб Страна Украина Статус район Входит в Черкасская область Административный центр Маньковка Д …   Википедия

  • Звенигородский район Черкасской области — Звенигородский район Звенигородський район Герб Страна Украина Статус район Входит в Черкасскую область Административный центр Звенигородка Офиц …   Википедия

  • Городищенский район Черкасской области — Городищенский район Городищенський район Герб Страна Украина Статус район Входит в Черкасскую область Административный центр Городище …   Википедия

  • Драбовский район Черкасской области — Драбовский район Драбівський район Герб Страна Украина Статус район Входит в Черкасскую область Административный центр Драбов Дата образования …   Википедия

  • Жашковский район Черкасской области — Жашковский район Жашківський район Герб Страна Украина Статус район Входит в Черкасскую область Административный центр Жашков …   Википедия

  • Каменский район Черкасской области — Каменский район Кам янський район Герб Страна Украина Статус район Входит в Черкасскую область Административный центр Каменка Да …   Википедия

  • Каневский район Черкасской области — Каневский район Канівський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в …   Википедия

  • Чигиринский район Черкасской области — Чигиринский район Чигиринський район Герб Страна Украина Статус район Входит в Черкасскую область Административный центр Чигирин Официальный язык …   Википедия

  • Золотоношский район Черкасской области — Золотоношский район Золотоніський район Герб Страна Украина Статус район Входит в Черкасскую область Административный центр Золотоноша Официальный язык …   Википедия

  • Катеринопольский район Черкасской области — Катеринопольский район Катеринопільський район Герб Страна Украина Статус район Входит в Черкасскую область Административный центр Катеринополь …   Википедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»