- ТУЖ
-
Колыванский туж. Жарг. угол. Ирон. Доверчивый простак. СРВС 2, 89, 44, 183, 217; СРВС 3, 127; ТСУЖ, 83, 178. /em> Ср.: туз колыванский (ТУЗ).
Большой словарь русских поговорок. — М: Олма Медиа Групп. В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина. 2007.
Большой словарь русских поговорок. — М: Олма Медиа Групп. В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина. 2007.
тужіння — [туж’і/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
тужільниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
тужіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
тужільниця — і, ж., заст. У народному похоронному обряді – жінка, що голосить над покійником … Український тлумачний словник
тужіння — я, с. 1) Дія за знач. тужити. || Голосіння. 2) Жанр усної народної поетичної творчості … Український тлумачний словник
Колыванский туж — Жарг. угол. Ирон. Доверчивый простак. СРВС 2, 89, 44, 183, 217; СРВС 3, 127; ТСУЖ, 83, 178. /em> Ср.: туз колыванский (ТУЗ) … Большой словарь русских поговорок
тужить — туж/и/ть … Морфемно-орфографический словарь
тужить — туж ить, туж у, т ужит … Русский орфографический словарь
тужурка — туж урка, и, род. п. мн. ч. рок … Русский орфографический словарь
тужурочка — туж урочка, и, род. п. мн. ч. чек … Русский орфографический словарь