- НАГРЁБ
-
Нагребать/ нагрести нагрёбом что. Сиб. Сгребая, собирать в кучу что-л. Верш. 4, 39.
Большой словарь русских поговорок. — М: Олма Медиа Групп. В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина. 2007.
Большой словарь русских поговорок. — М: Олма Медиа Групп. В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина. 2007.
нагрёб — НАГРЁБ, нагребла. прош. вр. от нагрести. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
нагрёб — [нагрести] … Словарь употребления буквы Ё
нагрів — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
нагріти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нагрів — у, ч. 1) Дія і стан за знач. нагрівати і нагріватися. 2) розм. Ступінь, до якого що небудь нагріто. 3) спец. Поверхня чого небудь, площа, яку нагрівають … Український тлумачний словник
нагрів — ріву, ч. Пр. 1. Нагрів; дія і стан за знач. нагрівати(ся). 2. Ступінь, до якого що небудь нагріто … Словник лемківскої говірки
нагріти — див. нагрівати … Український тлумачний словник
нагрівання — [нагр іва/н :а] н :а … Орфоепічний словник української мови
нагрів — Syn: нагрівання, обігрів, обігрівання, прогрів, прогрівання … Словарь синонимов металлургических терминов
нагрѧзноути — НАГРѦЗН|ОУТИ (1*), ОУ, ЕТЬ гл. Наполниться: и тако погрѧзахѹ. ан҃глмъ. потоплѧеми ѿ Б҃а посланымъ. и нагрѧже [в др. сп. нагрѧзе] ѡзеро трѹповъ. и щитовъ. и шеломовъ. ЛИ ок. 1425, 280 об. (1258) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)