- ДОСКОНАЛ
-
В досконал. Сиб. Наверное, наверняка. ФСС, 63.
Большой словарь русских поговорок. — М: Олма Медиа Групп. В. М. Мокиенко, Т. Г. Никитина. 2007.
ДОСКОНАЛ
Смотреть что такое "ДОСКОНАЛ" в других словарях:
досконалість — лості, ж. Абстр. ім. до досконалий 1) … Український тлумачний словник
досконалість — [доскона/л іс т ] лос т і, ор. л іс т у … Орфоепічний словник української мови
досконалість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
досконаліший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
В досконал — Сиб. Наверное, наверняка. ФСС, 63 … Большой словарь русских поговорок
перфекція — досконалість, завершення … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вишуканий — 1) (про слова, фрази, стиль тощо який відзначається досконалістю), добірний, досконалий, довершений, витончений, обточений, рафінований, орнаментальний Пор. пишномовний 1) 2) (який відповідає високим вимогам), добірний, витончений, тонкий,… … Словник синонімів української мови
благородство — а, с. 1) Чистота моральних якостей; чесність, порядність. 2) Висока якість, довершеність, досконалість. 3) Належність до дворянського стану, роду … Український тлумачний словник
вбирати — I (убира/ти), а/ю, а/єш, недок., ввібра/ти (увібра/ти) і вбра/ти (убра/ти), вберу/, вбере/ш, док., перех. 1) Втягати щось усередину, насичуватися чим небудь. || перен. Пом якшувати, притишувати звук (про ворсисту, пухнату поверхню). Вбирати… … Український тлумачний словник
витончений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до витончити. 2) прикм. Дуже гарний, з тонкими рисами, досконалої форми. 3) прикм. Який відзначається особливою вишуканістю. 4) прикм. Чудово розвинений, з гострим сприйманням. Витончений слух. || Який… … Український тлумачний словник
