- КАРАКУЛ
- КАРАКУЛ, КАРАГУЛ
-
Кара (грозный, сильный; великий) + кул (раб божий; товарищ, спутник; работник, хлебопашец, воин).
Сторож, охранник, патруль. Антоним: Аккул.
Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов..
.
Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов..
.
Каракул — Деревня Каракул башк. Ҡаракүл Страна РоссияРоссия … Википедия
каракул — (каракулыр) каракуль Анахь хъурышъо тIыргъо дэгъу лъэпкъ Каракул паIо аригъэшIыгъ Каракул джэдыгу щыгъ … Адыгабзэм изэхэф гущыIалъ
каракулівник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
каракулівництво — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
каракулівницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
каракулівницький — а, е. Стос. до каракулівництва … Український тлумачний словник
каракулівник — а/, ч. Той, хто займається розведенням каракульських овець … Український тлумачний словник
каракулівництво — а, с. Розведення каракульських овець … Український тлумачний словник
каракулевод — каракул/е/вод/ … Морфемно-орфографический словарь
каракулеводство — каракул/е/вод/ств/о … Морфемно-орфографический словарь