- хрон-
- (хроно-; греч. chronos время) составная часть сложных слов, означающая "относящийся ко времени", "временной".
Большой медицинский словарь. 2000.
Большой медицинский словарь. 2000.
хроніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
хрон. — хрон. хронический Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
хронік — а, ч., розм. Хронічний хворий … Український тлумачний словник
хроніст — а, ч. Укладач хроніки (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
хронікар — іменник чоловічого роду, істота хроніст іст … Орфографічний словник української мови
хронікальний — [хрон іка/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
хронізатор — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
хронікальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хронікальність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
хронікально-документальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
хронікер — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови