СОРОМ — муж. сором, южн., зап., пермяц., вят. срам, стыд, позор, поругание, безчестие, срамота, соромота, поношение, студ; укор совести или людей, за нарушение приличия, обычая, или за подлый поступок. За дочку, да сором пал на мою седую голову! Ему… … Толковый словарь Даля
сором — бесславие, срам, срамота, стыдоба, зазор, позор, стыд, бесчестье Словарь русских синонимов. сором см. позор Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
СОРОМ — СОРОМ, сорома, мн. нет, муж. (обл.). Срам. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
сором — со/рому, розм. сорома/, ч. 1) Почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, негідні дії, вчинки і т. ін. || Почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки і т. ін. || Почуття ніяковості, сором язливості. ••… … Український тлумачний словник
сором'язливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
сором'язливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сором'язливіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
сором'язливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
сором'язний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сором'язність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сором'язніший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови