ОКАЛ ЕЯ


ОКАЛ ЕЯ

•Ocalĕa,

Ώκαλέη, Ώκαλέα, местечко в Беотии между Галиартом и Алалкоменами, на реке того же имени; о ней упоминает уже Гомер (Il. 2, 501).


Реальный словарь классических древностей. Под редакцией Й. Геффкена, Э. Цибарта. — Тойбнер. . 1914.

Смотреть что такое "ОКАЛ ЕЯ" в других словарях:

  • окалѧти — ОКАЛѦ|ТИ (4*), Ю, ѤТЬ гл. Загрязнять, осквернять: да бывають (ж) и ч(т)ьни˫а съ свѣщами чистами и тънъками. и да блюдѹ(т) чьтѹщеи. ни капити. ни слиною же из ѹстъ ихъ окропи(т). ни рѹкама окалѧ(т). УСт к. XII, 261 об.; раздравъ бѡ ц(с)рьскую… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • окалѧнъ — (1*) прич. страд. прош. к окалѧти. Образн.: и обрѣте ˫ако драгму. въ гнои цр(с)кыи обра(з). окалѧнъ стр(с)тми. (συγκεχωσμένην) ГБ к. XIV, 10б …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • окалічіти — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • окалічіти — і/ю, і/єш, док., розм. Стати калікою …   Український тлумачний словник

  • окалѧтисѧ — ОКАЛѦ|ТИСѦ (1*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Загрязняться: тако ногы аще и окалѧшасѧ по бани путе(м) жи(т)˫а омывае(т). (ἐρυπώϑη) ГБ к. XIV, 43г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • окалічений — дієприкметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • окалічити — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • окалічувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • окалічений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до окалічити. || окалі/чено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • окалічити — див. окалічувати …   Український тлумачний словник

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.