Реальный словарь классических древностей. Под редакцией Й. Геффкена, Э. Цибарта. — Тойбнер. Ф. Любкер. 1914.
дравід — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
дравіди — ів, мн. (одн. драві/д, а, ч.). Група народів Південної та почасти Центральної Індії, споріднених мовою і культурою … Український тлумачний словник
дравідський — прикметник … Орфографічний словник української мови
дравідійський — а, е. Стос. до дравідів … Український тлумачний словник
дравідський — а, е. Те саме, що дравідійський … Український тлумачний словник
дравіда-шикхара — (санскр.) Баштоподібне східчасте чи ярусне завершення храму, увінчане дзвоноподібним павільйоном, що символізувало небесну гору або сакральну Каласту гору потойбічного світу, яка виростає із земних надр. Увінчувалися куполом у вигляді ступи зі… … Архітектура і монументальне мистецтво
дравіт — у, ч. Мінерал, різновид турмаліну … Український тлумачний словник
дравіт — дравит dravite Dravit мінерал, боросилікат алюмінію з гр. турмаліну. Багатий на магній. Склад: 3[NaMg3Al6(BO3)3Si6O18(OH, F)4]. Сингонія тригональна. Призматичні кристали з трикутним або гексагональним поперечним перетином. Масивні, стовпчасті,… … Гірничий енциклопедичний словник
дравид — драв ид, а … Русский орфографический словарь
дравидский — драв идский … Русский орфографический словарь
