задуб
Смотреть что такое "задуб" в других словарях:
задубіло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
задубіти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
задубіло — Присл. до задубілий 3) … Український тлумачний словник
задубіти — і/ю, і/єш і рідко заду/бнути і заду/бти, бну, бнеш; мин. ч. задубі/в, і/ла, і/ло рідко заду/бнув, нула, нуло і заду/б, ла, ло; док. 1) Стати твердим, жорстким. 2) Втратити гнучкість, рухливість (від холоду, страху, напруження і т. ін.). || безос … Український тлумачний словник
задубілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
задубілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
задубіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
задубілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до задубіти. 2) у знач. прикм. Який задубів, став твердим, жорстким. 3) у знач. прикм. Який утратив гнучкість, рухливість … Український тлумачний словник
задубілість — лості, ж. Стан за знач. задубілий 2), 3) … Український тлумачний словник
задубіння — я, с. Дія і стан за знач. задубіти … Український тлумачний словник
задубіти — (втратити гнучкість, рухливість), закостеніти, закоцюб(ну)ти, заціпеніти, закляк(ну)ти … Словник синонімів української мови
