уражати — I (вража/ти), а/ю, а/єш, недок., ура/зи/ти (вра/зи/ти), а/жу/, а/зи/ш, док., перех. 1) Ранити чи вбивати. || Влучивши, пошкоджувати що небудь. || Торкатися рани, ушкодженого місця, завдаючи болю, нового пошкодження. 2) Порушувати життєдіяльність … Український тлумачний словник
уражати — I = вражати, уразити, вразити 1) (викликати якесь надзвичайно сильне почуття, враження), приголомшувати, приголомшити, потрясати, потрясти, осліплювати, осліпляти, осліпити, у[в]даряти, у[в]дарити, ошелешувати, ошелешити 2) (завдавати душевного… … Словник синонімів української мови
уражати — 1 дієслово недоконаного виду ранити, убивати; порушувати життєдіяльність про хвороби уражати 2 дієслово недоконаного виду дивувати … Орфографічний словник української мови
проколювати — юю, юєш, недок., проколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Колючи (у 1 знач.), протинати що небудь. || Колючи, проникати куди небудь або давати вихід чомусь. || Робити отвір у чому небудь чимсь гострим, колючим. 2) Уражати кого небудь якимсь… … Український тлумачний словник
вередити — джу/, ди/ш, недок., перех. Завдавати болю, уражати хворе місце … Український тлумачний словник
вражати — I (уража/ти), а/ю, а/єш, недок., вра/зи/ти (ура/зи/ти), вра/жу/, вра/зи/ш, док., перех. 1) Викликати почуття подиву, захоплення тощо; дивувати. •• Вража/ти о/ко (о/чі) дивувати незвичайним виглядом, ситуацією. 2) Завдавати душевного болю, жалю.… … Український тлумачний словник
колоти — колю/, ко/леш, недок. 1) перех. і без додатка. Натискати або проколювати чим небудь гострим, спричиняючи біль. || Викликати почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ін.). || безос., у чому. Боліти (про відчуття гострого, різкого болю… … Український тлумачний словник
кусати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. Ранити, устромляючи зуби, захоплюючи клювом і т. ін. || Здавлювати, захоплюючи зубами. || Ранити жалом або хоботком (про комах). || перен. Завдавати болю, образи; уражати. 2) перех. Відокремлювати невеликі частинки… … Український тлумачний словник
кусатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Мати звичку (схильність) кусати (у 1 знач.). || перен. Завдавати болю, образи; уражати. 2) Кусати одне одного. 3) тільки 3 ос., перен., жарт. Коштувати надто дорого. || Бути недосяжним (про гроші) … Український тлумачний словник
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник