Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863-1866.
.
Сурма — бенг. সুরমা নদী … Википедия
сурма — см. сурьма … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
СУРМА — местное название ветра на о. Байкал, сходного по характеру с борой. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
сурма — 1 іменник жіночого роду труба сурма 2 іменник жіночого роду речовина … Орфографічний словник української мови
сурма — [سرمه] гарди сиёҳранге, ки аз хокаи қалъагӣ бо омехтаи моддаҳои дигар сохта, онро барои зебоӣ ва ё ҳамчун дору ба чашм мекашанд; сурма хӯрдан маҷ. гап назадан, сирреро ниҳон доштан … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
СУРМА — Олексейко Сурма, крестьянин. 1495. Писц. I, 107 … Биографический словарь
Сурма-Мегхна — Характеристика Длина 946 км Расположение … Википедия
Сурма — 1) Укр. дух. муз. инструмент. Известен с 16 в. Применялся в полковой музыке Войска Запорожского. Сведений об устройстве старинной С. не сохранилось. 2) Распространённое на Украине назв. кавказской зурны, усовершенствованной в 1950 … Музыкальная энциклопедия
сурма — I с урм а су/рми/, ж. 1) Старовинний духовий музичний інструмент прямої видовженої форми, що його використовували перев. як сигнальний. 2) Сучасний духовий сигнальний інструмент у вигляді мідної трубки, зігнутої в кільце, з розтрубом на кінці;… … Український тлумачний словник
сурма — (сиґнальний духовий музичний інструмент), труба; горн, ріжок (різновиди сурми) … Словник синонімів української мови
